вилітати — дієслово доконаного виду літаючи, пробути певний час в у повітрі вилітати дієслово недоконаного виду починати політ або з являтися під час польоту … Орфографічний словник української мови
виліт — льоту, ч. 1) Дія за знач. вилітати 1). 2) Одноразовий політ … Український тлумачний словник
вилітання — я, с. Дія за знач. вилітати … Український тлумачний словник
випадати — I = випасти 1) (падати з чого н., звідкись назовні), вилітати, вилетіти, вириватися, вирватися; вивалюватися, вивалитися (рухаючись); висковзати, висковзувати, висковзнути, висковзуватися, висковзнутися, вислизати, вислизнути, випорскувати,… … Словник синонімів української мови
облітувати — ую, уєш, недок., обліта/ти, а/ю, а/єш, док., спец., рідко. 1) перех. Робити пробний політ, випробовувати у польоті. Облітати літак. 2) неперех. Вперше навесні вилітати з вулика (про бджолину сім ю) … Український тлумачний словник
вилетіти — див. вилітати … Український тлумачний словник
виноситися — I в иноситися див. виношуватися. II вин оситися о/шуся, о/сишся; наказ. сп. вино/сься; недок., ви/нестися, суся, сешся; мин. ч. ви/нісся, неслась, неслось; док. 1) Швидко вибігати, виїжджати, вилітати звідки небудь або кудись. 2) тільки недок.,… … Український тлумачний словник
випурхнути — ну, неш, док., випу/рхувати, ую, уєш, недок., 1) Швидко вилітати звідкись (про птахів, метеликів). 2) перен. Швидко, легкою ходою вибігати звідки небудь, кудись … Український тлумачний словник
випускати — а/ю, а/єш, недок., ви/пустити, ущу, устиш, док., перех. 1) Давати можливість або дозволяти кому , чому небудь іти, виходити, виїздити, вилітати і т. ін. звідкись, кудись. || Виганяти куди небудь (про худобу, птицю). || Давати змогу виходити,… … Український тлумачний словник
вироюватися — юється, недок., ви/роїтися, їться, док. 1) Вилітати роєм (про бджіл). 2) перен. З являтися де небудь у великій кількості; показуватися. 3) перен. Виникати. || тільки док. Примаритися … Український тлумачний словник
